Священик в єпитрахилі й фелоні бере кадильницю і, покадивши, промовляє:

Священик: Благословен Бог наш завжди, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амiнь.

Початкові молитви

Святий Боже, Святий Крiпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричi).

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духові, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.

Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти грiхи нашi; Владико, прости беззаконня нашi; Святий, зглянься i зцiли немочi нашi iмени Твого ради.

Господи, помилуй (тричi).

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духові, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь. 

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться iм’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам сьогоднi; i прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим; i не введи нас у спокусу, але визволи нас вiд лукавого.

Священик: Бо Твоє є Царство, i сила, i слава, Отця, і Сина, і Святого Духа нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Читець: Амiнь.  Господи помилуй (12 разiв). Слава... i нинi...

Псалом 90

Прийдiть, поклонiмось Царевi нашому Богу.  

Прийдiть, поклонiмось i припадiмо до Христа, Царя нашого Бога.

Прийдiть, поклонiмось i припадiмо до Самого Христа, Царя i Бога нашого.

¹ Хто живе надією на Всевишнього, той під покровою Бога Небесного спочиває. ² Каже він до Господа: "Ти моє пристановище і захист мій, Бог мій, і я надіюся на Нього". ³ Він спасе тебе від сітки ловця і від пошести згубної. ⁴ Плечима Своїми Він захистить тебе і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його. ⁵ Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень. ⁶ Ані пошести, що діє в темряві, ані напасти духа зла опівдні. ⁷ Впаде коло тебе тисяча, і десять тисяч правобіч тебе, але до тебе не наблизиться. ⁸ Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над безза­конними бачити. ⁹ Бо ти сказав: "Господь — надія моя", і Всевишнього ти обрав за оборонця собі. ¹⁰ Отже, не прийде до тебе лихо і пошесть не наблизиться до оселі твоєї. ¹¹ Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх стежках твоїх. ¹² На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткну­лася об камінь. ¹³ На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія. ¹⁴ Бо скаже Господь: “За те, що він надію поклав на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім'я Моє. ¹⁵ Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скрутний час, визволю його і прославлю його. ¹⁶ Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє.

Слава...

Люди: І нині... Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобi, Боже (тричi).

Велика (мирна) єктенія

Диякон: В спокої Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За незабутнього раба Божого (рабу Божу, рабів Божих — імена) …, за спокій і блаженну пам'ять його (її, їх) Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб простив Бог йому (їй, їм) всякі провини вільні й невільні, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб прилучитися йому (їй, ім) до лона Авраама, Ісаака та Якова, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб неосудно став він (вона, вони) перед страшним престолом Господа слави, Господеві по­молімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб Господь Бог оселив душу його (її, їх) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де всі праведні перебувають, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: За тих, що плачуть, сумують, і сподіваються від Христа втіхи, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої журби, гніву та недолі, Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Милости Божої, царства небесного і відпущен­ня гріхів для нього (неї, них) випросивши, самі се­бе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Співці: Тобі, Господи.

Священик (виголошує): Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх — імена)…, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Співці: Амінь.

Алилуя

Диякон: Алилуя, алилуя, алилуя на голос 8.

Люди: Алилуя, алилуя, алилуя (після кожного стиха).

Стих 1: Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, Господи.

Стих 2: Пам’ять їх із роду в рід.

Стих 3: Душі їх у блаженстві перебуватимуть

Тропар на голос 8

Глибиною мудрости чоловіколюбно Ти все будуєш і добро всім подаєш, Єдиний Сотворителю, упокой, Господи, душу спочилого ра­ба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх), бо він (вона, вони) надію поклав (поклала, поклали) на Тебе, Творця і Промислителя і Бога нашого (двічі).

 Слава… І нині…

Богородичний: Тебе, твердиню і пристановище і молитвеницю угодну перед Богом ми маємо, що Йо­го породила єси, Богородице Неневісна, вірних спа­сіння.

Священик кадить храм і вірних, співці ж співають тропарі.

Тро­парі на голос 5

Приспів: Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Всі святі знайшли джерело життя і двері до раю. О коли б і мені знайти до нього шлях через каяття! Я загублене ягня; озвися до мене, Спасителю, і спаси мене.

Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Святії мученики! Ви проповідували про Христа — Божого Агнця, і, як ягнята, замучені були і пе­рейшли до життя, що ніколи не старіє, а вічно існує. Щиро ж благайте Христа, щоб і нам подав відпущен­ня гріхів.

Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Всі ви, що шляхом вузьким і скорботним ходи­ли, хрест, як ярмо, в житті взявши, і Мене наслідува­ли вірою, прийдіть І втіштеся славою і вінцями не­бесними, що Я приготував вам.

Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Я несказаної Твоєї слави образ, хоч і ношу на собі рани гріховні; зглянься на Твоє створіння, Вла­дико, і очисти Твоїм милосердям, і жадану отчизну подай мені, в раю знову мене оселивши.

Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

З нічого Ти мене колись сотворив і божествен­ним Твоїм образом підніс, за порушення ж заповіді знову в землю, з якої взяв мене, повернув. Піднеси ж до первісної подоби Твоєї, щоб давню красу мені обновити.

Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Упокой, Боже, раба Твого (рабу Твою, рабів Твоїх) і осели його (її, їх) в раю, де всі святі, Гос­поди, і праведники сяють, як світила. Упокой, Гос­поди, спочилого раба Твого (рабу Твою, рабів Тво­їх), не пам'ятаючи про всі його (її, їх) гріхи.

Слава…

Трисяйвість Єдиного Божества побожно сла­вимо співами: Свят єси, Отче Безпочатковий, Безпочатковий же Сину і Божественний Душе, просвіти нас, що вірою Тобі служимо, і з вічного вогню визволи.

І нині…

Радуйся. Чистая, що Бога тілом породила на спасіння всіх. Через Тебе рід людський знайшов спа­сіння; о коли б і ми рай знайшли за Твоєю допомо­гою, Богородице чистая і благословенна.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Співці: Господи, помилуй.

Диякон:  Ще молимось за спокiй душ спочилих рабiв Божих ... (iмена), i за вiдпущення їм усякої провини вiльної i невiльної.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб Господь оселив душi їх там, де праведнi спочивають.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Милости Божої,  царства небесного i вiдпущення грiхiв їх у Христа, безсмертного Царя i Бога нашого, просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй .

Священик тихо читає  молитву:

Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх ... (імена) у місці світлім, у місці квітучим, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя - правда вічна, і слово Твоє - істина.

Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх ... (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амiнь.

Тропарі на голос 5

Упокой, Спасе наш, з правед­ними рабі Твого (рабу Твою, рабів Твоїх) і осели його (її, їх) в Своїх оселях, як про це написано, і прости, як Милосердний, всі гріхи його (її, їх) віль­ні і невільні і все, чим згрішив він (згрішила вона, згрішили вони) свідомо і несвідомо, Чолобіколюбче.

Слава… І нині…

Богородичний: Христе Боже, що від Діви світові засяяв і через Неї й нас синами світла показав, по­милуй нас.

Псалом 50

² Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї i з великого милосердя Твого прости провини мої. ³ Особливо обмий мене вiд беззаконня мого i вiд грiха мого очисти мене. ⁴ Бо беззаконня моє я знаю, i грiх мiй повсякчас передо мною. ⁵ Проти Тебе єдиного я згрiшив i лукаве перед Тобою вчинив, ⁶ отже праведний Ти в словi Твоїм i справедливий у присудi Твоїм. ⁷ Ось бо в беззаконнi зачатий я, i в грiхах породила мене мати моя. ⁸ Бо Ти iстину полюбив єси, невiдоме i таємне мудрости Твоєї явив Ти менi. ⁹ Окропи мене iссопом - i очищуся, обмий мене - i стану бiлiший вiд снiгу. ¹⁰ Дай менi почути радiсть i веселiсть - i зрадiють костi упокоренi. ¹¹ Вiдверни лице Твоє вiд грiхiв моїх i прости всi беззаконня мої. ¹² Серце чисте створи в менi, Боже, i духа правди вiднови в нутрi моєму. ¹³ Не вiдкинь мене вiд лиця Твого i Духа Твого Святого не вiдiйми вiд мене. ¹⁴ Поверни менi радiсть спасiння Твого i Духом могутнiм укрiпи мене. ¹⁵ Навчатиму беззаконникiв шляхiв Твоїх, i нечестивi навернуться до Тебе. ¹⁶ Визволи мене вiд вини кривавої, Боже, Боже спасiння мого, i язик мiй радiсно славитиме правду Твою. ¹⁷ Господи, вiдкрий уста мої, i язик мiй сповiстить хвалу Твою. ¹⁸ Бо коли б Ти жертви забажав, принiс би я: всепалення Ти не бажаєш. ¹⁹ Жертва Боговi - це дух сокрушенний, серцем скорботним i смиренним Ти не погордуєш. ²⁰ Ущаслив, Господи, благоволiнням Твоїм Сiон, i нехай збудуються стiни Єрусалимськi. ²¹ Тодi буде угодна Тобi жертва правди, приношення i всепалення, тодi положать на жертовник Твiй тельцiв.

Канон на голос 6

Пісня 1

Ірмос. Як по суші, пройшов по безодні Ізраїль стопами; бачучи, як гнобитель фараон потопляєть­ся, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

У небесних чертогах непохитні мученики завжди молять Тебе, Христе: вірних, що їх від зем­лі преставив єси, вічних благ сподоби.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Усе живе разом упорядкувавши, мене, людину, серед покори й величі сотворив єси, тому душу ра­бі Твого (раби Твоєї, рабів Твоїх), Спасе, упокой.

Слава…

Напочатку мешканцем та господарем раю учи­нив Ти мене, за порушення ж заповіту Твого вигнав мене. Тому душу раба Твого (раби Твоєї, рабів Тво­їх), Спасе, упокой.

І нині…

Той, що з ребра колись сотворив Єву, нашу праматір. з пречистого Твого, Діво, лона плоть приймає і нею силу смерти знищив.

Пісня 3

Ірмос: Нема святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс долю вірних Твоїх, Милосердний, і утвердив нас на камені визнавання заповітів Твоїх.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Твої, Життядавче, мученики, що законно по­страждали і від Тебе вінцем перемоги прикрашені, вічне визволення тим, що в вірі преставилнся, по­дають.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Мене, заблудлого, многими чудами й ознаками спочатку повчивши, вкінці Сам Себе з милосердя, як співстрадник, умалив єси і, пошукавши, знайшов мене і спас єси.

Слава…

Того (ту, тих), що до Тебе від скороминущого і тлінного життя прибув (прибула, прибули), сподо­би, Благий, в оселях вічних жити радісно, виправ­давши його (її, їх) вірою і благодаттю.

І нині…

Нема непорочних, крім Тебе, Пречистая Богомати, бо Ти одна від віку зачала в утробі Бога Істин­ного, що силу смерти знищив.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Співці: Господи, помилуй.

Диякон:  Ще молимось за спокiй душ спочилих рабiв Божих ... (iмена), i за вiдпущення їм усякої провини вiльної i невiльної.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб Господь оселив душi їх там, де праведнi спочивають.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Милости Божої,  царства небесного i вiдпущення грiхiв їх у Христа, безсмертного Царя i Бога нашого, просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй .

Священик тихо читає  молитву:

Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх ... (імена) у місці світлім, у місці квітучим, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя - правда вічна, і слово Твоє - істина.

Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх ... (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амiнь.

Сідальний (голос 6)

Воістину все суєта, а життя тінь і сон, бо да­ремно турбується всякий земнородний, як каже Пи­сання: хоч би й світ увесь здобули, і тоді до гробу підемо, де вкупі царі й убогі. Тому, Христе Боже, спочилого (спочилу, спочилих) упокой, як Чоловіколюбець.

Слава… І нині…

Богородичний: Всесвятая Богородице, в житті моїм не остав мене, людському заступництву не до­ручи мене, а Сама заступи і помилуй мене.

Пісня 4.

Ірмос: “Христос — моя сила, Бог і Господь", — свята Церква побожно співає, взиваючи, від серця чистого Господа прославляючи.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Найвищу премудрість, Владико, в дарах без­межну щедрість виявляючи, собори мучеників до ангелів приєднав єси.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Несказанної Твоєї слави сподоби, Христе, того (ту, тих), що до Тебе проставився (преставилася, переставилися), де радісні житла і голоси чистої радости.

Слава…

Прийми, Многомилостивий, того, (ту, тих), хто божественну Твою державу славить, якого (яку, яких) Ти з землі забрав і дитиною (дітьми) світла вчинив, очистивши від імли гріховної.

І нині…

За пристановище пречисте, храм пренепорочний, ковчег всесвятий і непорочну оселю святости вибрав Владика Тебе, красу Якова.

Пісня 5

Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Милосерд­ний, просвіти, молюся, душі тих, що зрання поспі­шають до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Як жертва священна і як людського єства по­чаток, мученики завжди нам спасіння вимолюють, прославленому Богові себе віддавши.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Небесного життя і роздавання дарів сподоби, Господи, спочилого вірного раба Твого (вірну рабу Твою, вірних рабів Твоїх), визволення від гріхів подавши.

Слава…

Єдиний з природи Животворче і благости во­істину Безодня недосліджена, того, що преставився (ту, що проставилася; тих, що преставилися), царства Твого сподоби, Щедрий, Єдиний Безсмерт­ний.

І нині…

Від Тебе, Владичице, для світу Народжений став силою, радістю і спасінням загинулим, визво­ляючи від воріт пекельних тих, що з вірою Тебе прославляють.

Пісня 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею на­пастей, бачучи, і до тихого пристановища Твого при­йшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

На хресті пригвожджений, зібрав Ти до Себе собори мучеників, що так, як і Ти, Милосердний, по­страждали; тому молимо Тебе: проставленого (преставлену, преставлених) упокой.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Коли прийдеш у несказанній славі Твоїй страш­но судити увесь світ, дозволь, Ізбавителю, вірному рабові Твоєму (вірній рабі Твоїй, вірним рабам Тво­їм), що його (її, їх) від землі прийняв єси, у хмарах світло зустріти Тебе.

Слава…

У Божественній Своїй силі джерелом життя бувши, Ти, Владико, виводиш закованого раба Тво­го (рабу Твою, рабів Твоїх), що до Тебе з вірою одійшов (ла, ли); сподоби ж його (її, їх) райських радощів.

І нині…

У землю ми повернулись, заповіт Божий пору­шивши; через Тебе ж, Діво, на небеса з землі воз­неслися, тління смертного позбувшися.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в спокої Господеві помолімось.

Співці: Господи, помилуй.

Диякон:  Ще молимось за спокiй душ спочилих рабiв Божих ... (iмена), i за вiдпущення їм усякої провини вiльної i невiльної.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб Господь оселив душi їх там, де праведнi спочивають.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Милости Божої,  царства небесного i вiдпущення грiхiв їх у Христа, безсмертного Царя i Бога нашого, просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй .

Священик тихо читає  молитву:

Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх ... (імена) у місці світлім, у місці квітучим, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя - правда вічна, і слово Твоє - істина.

Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх ... (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амiнь.

Всі стають на коліна.

Кондак

Зо святими упокой, Христе, душу раба Твого (раби Твоєї, рабів Твоїх), де немає недуги, ні смут­ку, ані зітхання, але вічне життя.

Ікос

Сам Один єси Безсмертний, що створив і впо­рядкував людину, ми ж земні з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так Ти звелів, мій Сотворителю, і сказав мені: “Земля єси і в землю по­вернешся”. Туди ж і ми всі, люди, підемо, з надгроб­ним риданням співаючи пісню: алилуя.

Всі встають.

Пісня 7

Ірмос: Росоносною учинив ангел піч для побож­них отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: благословен єси, Боже отців наших.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Від первісного гріха кров'ю Твоєю визволені мученики, власною кров'ю окропившися, явно Твою смерть прообразують: благословен єси, Боже отців наших.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Зухвалу смерть умертвив єси, Слово Живоначальне, прийми спочилих з вірою в Тебе, що слав­лять Тебе, Христе, виголошуючи: благословен Бог отців наших.

Слава…

Духом Божественним мене, людину, ожививши, Богоначальний Владико, сподоби спочилого (спочилу, спочилих) Твого царства, щоб співав (спі­вала, співали) Тобі, Спасе: благословен Бог отців наших.

І нині…

Над усе творіння вищою, Пренепорочна, стала єси, зачавши Бога, що ворота смерти переміг і засу­ви їх розбив. Тому Тебе, Чистая, ми, вірні, в піснях, як Богоматір, славимо.

Пісня 8

Ірмос: Із полум'я преподобним Ти росу виточив, і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе. з Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Непохитно подвиги явивши, прийняли ви, му­ченики і страстотерпці, вінець перемоги, до Христа взиваючи: Тебе, Господа, величаємо по всі віки.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Вірних, що від життя побожно відійшли і до Тебе, Владико, прилучилися, прийми милостиво і упокой, як Милосердний, тих, що величають Тебе по всі віки.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Дозволь, Спасе, нині в землі праведних осели­тися всім, що перше спочили, вірою і благодаттю виправдавши тих, що величають Тебе по всі віки.

І нині…

Величаємо Тебе всі, Препрославлена, Матір во­істину блаженного Слова, що для нас прийняло тіло; його величаємо по всі віки.

Диякон: Богородицю і Матір Світу в піснях зве­личаймо.

Люди: Духи і душі праведних хвалитимуть Тебе, Господи.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього й чини ангельські не сміють дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з'явилось лю­дям. Величаючи Його з небесними силами, Тебе про­славляємо.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Надія зміцнила собори мучеників, запалила їх любов'ю до Тебе, і цим воістину назнаменувала майбутній непорушний спокій, його (її, їх) ж, Блаже, преставленого (преставлену, преставлених) вірного (вірну, вірних) сподоби.

Заспів: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Світлого Твого, Христе, і Божественного сяйва дай зазнати з вірою преставленому (преставленій, преставленим), по­даючи йому (їй, їм), як Єдиний Милостивий, спокій на лоні Авраамовому і вічного блаженства його (її, їх) сподоби.

Слава…

Своїм єством єси Благий, і Милосердний, і Многомилостивий і Найласкавіший, — тих, що з цього місця злоби й тіні смертної преставив, осели там, де Твоє, Спасе, світло сяє.

І нині…

Визнаємо Тебе, Чистая, за покров святий, і ков­чег, і скрижалі закону й благодаті, бо через Тебе прощення дано було тим, що виправдалися кров'ю Народженого з Твоєї утроби, Пренепорочная.

Тропарі пісень канону звичайно не співаються. Замість них після ірмосів священик і люди почергово співають заспів. Наприклад:

Священик: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Люди: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).

Священик: Слава…

Люди: І нині…

Початкові молитви

Святий Боже, Святий Крiпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричi).

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духові, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.

Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти грiхи нашi; Владико, прости беззаконня нашi; Святий, зглянься i зцiли немочi нашi iмени Твого ради.

Господи, помилуй (тричi).

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духові, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь. 

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться iм’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небi, так i на землi. Хлiб наш насущний дай нам сьогоднi; i прости нам провини нашi, як i ми прощаємо винуватцям нашим; i не введи нас у спокусу, але визволи нас вiд лукавого.

Священик: Бо Твоє є Царство, i сила, i слава, Отця, і Сина, і Святого Духа нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi.

Люди: Амiнь.

Тропарі на голос 4

З духами спочилих праведників душу раба Тво­го (раби Твоєї або душі рабів Твоїх), Спасе, упокой і прийми його (її, їх) до блаженного життя коло Тебе, Чоловіколюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спо­чивають, упокой і душу раба Твого (раби Твоєї, ра­бів Твоїх), бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.

Слава...

Ти єси Бог, що зійшов до пекла і роз­бив кайдани закованих. Сам і душу раба Твого (раби Твоєї, душі рабів Твоїх) упокой.

І нині...

Єдина Чистая і Непорочная Діво, що Бога без сімени породила, молися за спасіння душі його (її, їх).

Заупокійна єктенія

Диякон:  Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобi, вислухай i помилуй.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон:  Ще молимось за спокiй душ спочилих рабiв Божих ... (iмена), i за вiдпущення їм усякої провини вiльної i невiльної.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Щоб Господь оселив душi їх там, де праведнi спочивають.

Люди: Господи, помилуй (тричi).

Диякон: Милости Божої,  царства небесного i вiдпущення грiхiв їх у Христа, безсмертного Царя i Бога нашого, просiмо.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господеві помолімось.

Люди: Господи, помилуй .

Священик тихо читає  молитву:

Боже духів і всього тілесного, Ти смерть подолав і диявола знищив і життя світові Твоєму подав. Сам, Господи, упокой душі спочилих рабів Твоїх ... (імена) у місці світлім, у місці квітучим, у місці спокою, де нема ні недуги, ні журби, ні зітхання. Всякий гріх, що вчинили вони, словом, чи ділом, чи думкою, як Милосердний і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Правда Твоя - правда вічна, і слово Твоє - істина.

Виголос: Бо Ти єси воскресіння, життя і спокій спочилих рабів Твоїх ... (імена), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Предвічним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амiнь.

Відпуст

Диякон: Премудрість.

Священик: Пресвятая Богородице, спаси нас.

Люди: Чеснiшу вiд херувимiв i незрiвняно славнiшу вiд серафимiв, що без iстлiння Бога Слово породила, дiйсну Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава Тобi, Христе Боже, надiє наша, слава Тобi.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (тричi). Благослови.

Священик: Христос, що живими і мертвими володіє ( у неділю - що воскрес iз мертвих), iстинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матерi, святих, славних i всехвальних апостолiв, преподобних i богоносних отцiв наших i всiх святих, душу раба Свого (раби Своєї, рабів Своїх), що від нас переставився (переставилася, переставилися) ... (імена), в оселях святих оселить, на лоні Авраама упокоїть, до праведних приєднає і нас помилує, бо Вiн Милосердний i Чоловiколюбець.

Люди: Амiнь.

Диякон: У блаженнім успінні вічний спокій по­дай, Господи, спочилому рабу Твоєму (спочилій ра­бі, спочилим рабам — імена) і сотвори йому (їй, їм) вічную пам'ять.

Співці: Вічная пам'ять (тричі).