Пісня 1

Ірмос: Помiчник i Оборонець був менi на спасiння. Вiн Бог мiй i прославлю Його; Бог Отця моого i величатиму Його, бо Вiн славно прославився.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

З чого я почну плакати про вчинки нещасного життя мого? Який початок положу я, Христе, для теперешнього ридання? Але, як Милосердний, дай менi вiдпущення провин.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Прийди, нещасна душе, з твоїм тiлом, сповiдайся Сотворителю всього й покинь нарештi попередню безсловеснiсть i з каяттям принеси Боговi сльози.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Перейнявши злочин первоствореного Адама, я признаю себе позбавленим Бога, вiчного царства i щастя- за грiхи мої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ой, горе менi, нещасна душе! Нащо ти стала подiбною до першої Єви? Ти подивилась погано, вразилась тяжко, приторкнулась до дерева i свавiльно спробувала безумної їжi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Замiсть тiлесної Єви менi в думках повстала Єва - тiлесний пристрасний помисел, що показує приємне, а при задоволеннi повсякчас гiрким напуває.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

По правдi Адама було вигнано з раю, бо вiн не додержав єдиної заповiдi Твоєї. Спасителю. Що ж я терпiтиму, повсякчас вiдкидаючи Твої животворчi велiння.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Переважив я Каїнове вбивство: ожививши тiло, я свiдомо став убивцею душi, озброївшись проти неї лихими дiлами моїми.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Авелевої праведности не перейняв я, Iсусе: нiколи я не принiс Тобi анi дарiв приємних, анi дiл Боговгодних, анi жертви чистої, анi життя бездоганного.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як Каїн, ми з тобою, нещасна душе, принесли Творцевi всього грiшну жертву - дiла нечистi й життя негiдне; тим i осуджено нас.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ожививши грязиво, як гончар, Ти дав менi тiло й костi, дихання й життя. Але, мiй Творче, Визволителю й Суддє мiй , прийми мене розкаяного.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тобi, Спасителю, я виказую грiхи, заподiянi мною, та рани душi i тiла мого, що їх злочинно завдали менi внутрiшнi убивчi помисли.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хоч i согрiшив я, Спасителю, та знаю, що Ти чоловiколюбний: караєш жалiючи i милуєш щиро, бачиш, коли хто плаче, й поспiшаєш, як батько, закликаючи блудного сина.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Покинутого перед ворiтьми Твоїми, Спасителю, хоч у старостi не вкинь у пекло мене, негiдного, а перед кiнцем дай менi вiдпущення провин, як Чоловiколюбець.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Своїми думками я - той, що попався розбiйникам; тепер вони всього мене побили, ранами вкрили, але Ти Сам, Христе Спасителю, прийди i зцiли мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Священик, поглянувши на мене, пройшов мимо, i левит, побачивши мене в бiдi, роздягнутим покинув; але Ти, Iсусе, що вiд Дiви засяяв, прийди та змилосердися надо мною.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Агнче Божий, що взяв грiхи всiх! Здiйми з мене важкий тягар грiхiв i, як Милосердний, дай менi сльози умиленности.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Час каяття; до Тебе приходжу - Творця мого; здiйми з мене важкий тягар грiхiв i, як Милосердний, дай менi сльози умиленности.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не погидуй мною, Спасителю, не вiдкинь мене од лиця Твого, здiйми з мене важкий тягар грiхiв i, як Милосердний, дай менi прощення провин.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вiльнi й невiльнi провини мої, явнi й таємнi, вiдомi, - все, Спасителю, як Бог, очисти i спаси мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

З молодости порушив я Твої заповiти, Христе, все життя перевiв я в пристрастях, безумностi й недбальствi. Тим i взиваю до Тебе, Спасителю: хоч наприкiнцi спаси мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Змарнувавши багатство моє в розпустi, Спасителю, я не маю плодiв побожности, а, голодуючи, взиваю: Отче милосердний, поспiши й змилосердися наді мною.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

До Тебе припадаю, Iсусе; согрiшив я перед Тобою, помилуй мене; здiйми з мене важкий тягар грiхiв i, як Милосердний, дай менi сльози умиленности.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не судися зо мною, зважуючи мої вчинки, дослiджуючи слова та виявляючи бажання; а заради щедрот Твоїх, не вважаючи на мої злочинства, спаси мене, Всесильний.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Молитвами твоїми, Андрiю, визволи нас - молимось - від пристрастей безчесних, i спiльниками царства Христового покажи нинi тих, що з вiрою i любов’ю оспiвуть тебе, хвальний.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Тройце Надвiчна, що в єдностi Тобi поклоняються. Здiйми з мене важкий тягар грiхiв i, як Милосердний, дай менi сльози умиленности.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Богородице, надiє та охороно тих, що оспiвують Тебе. Здiйми з мене важкий тягар грiхiв i, як Владичиця Чиста, прийми мене, що каюся.

Пісня 2

Iрмос: Слухай, небо, я говоритиму i оспiваю Христа, що вiд Дiви в тiлi прийшов.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Слухай, небо, я говоритиму; земле, почуй голос, що кається перед Богом i оспівує Його.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Зглянься на мене, Боже, Спасителю мiй, милостивим оком Твоїм i прийми гарячу сповiдь мою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Згрiшив я бiльше за всiх людей, я згрiшив перед Тобою; але, як Бог, помилуй, Спасителю, створiння Твоє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Буря зла охоплює мене, Господи милосердний; та, як Петровi, й менi простягни руку.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як блудниця, i я сльози проливаю, Милосердний; очисти мене, Спасителю, з добросердечности Твоєї.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Потьмарив я красу душi втiхами пристрастей i розум увесь я зовсiм перевiв на порох.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нинi роздер я перший мiй одяг, що на початку виткав менi Створитель, i вiдтодi лежу нагий.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Убрався я в роздерту одiж, що її виткав менi змiй зрадою, i соромлюся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Поглянув я на красу дерева та спокусився розумом; i вiдтодi лежу я нагий та соромлюся.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

На хребтi моїм орали всi головнi пристрастi, вздовж по менi проводячи беззаконство своє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Загубив я первостворену красу i величнiсть свою, i тепер лежу нагий та соромлюся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Шкiрянi одежi пошив грiх i менi, знявши з мене перший Боготканий одяг.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Обгорнуто мене одягом сорому, неначе листям смоковницi, на знак самовiльних моїх пристрастей.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Убрався я в одiж, ганебно заплямовану та скривавлену нечистотою пристрасного i похiтливого життя.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пiдпав я пiд муку пристрастей i тлiн земний, i вiдтодi аж донинi ворог пригноблює мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Обравши замiсть безкорисливости життя користолюбне та зажерливе, Спасителю, тепер я обкладаний важким тягарем.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Прикрасив я постать тiла рiзнобарвним убранням думок ганебних та пiдлягаю осуду.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пильно я пiклувався про одну зовнiшню оздобу, занехаявши внутрiшню скинiю Божого образу.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вiдбивши на собi неподобу пристрастей, я похiтливими намаганнями знiвечив красу розуму.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

У пристрастях поховав я красу первiсного образу, Спасителю; її, як драхму колись, Ти вiдшукай i зайди.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Згрiшив я, - взиваю до тебе, як блудниця, - один я згрiшив перед Тобою; як миро, прийми, Спасителю, i мої сльози.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Через нестриманiсть, як Давид, я впав i забруднився, але й мене, Спасителю, обмий сльозами.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Будь милостивим, - як митар виголошую до Тебе; - будь милостивим до мене, Спасителю; нiхто бо з нащадкiв Адамових, як я, не згрiшив перед Тобою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нема в менi нi слiз, анi каяття, анi умиленности; Ти Сам, Спасителю, як Бог, дай це менi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не зачини тодi передо мною дверей Твоїх, Господи, Господи, а вiдчини їх менi, що каюся Тобi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Чоловiколюбче, Ти хочеш, щоб усiм спастися. Як Милосердний, поклич i прийми мене, що каюся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Почуй, Спасителю, зiтхання душi моєї, прийми сльози очей моїх i спаси мене.

Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.

Пречиста Богородице Дiво, Єдина Всехвальна, благай щиро, щоб спастися нам.

* * *

Другий ірмос (у четвер): Дивiться, дивiться: Я - Бог, що манну, як дощ, послав i воду з каменя виточив давно в пустелi людям Моїм єдиною правицею i силою Моєю.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Дивiться, дивiться, що Я - Бог; почуй, душе моя, Господа, що так взиває, залиши колишнiй грiх i бiйся Його, як праведного та як Суддю i Бога.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

До кого ти стала подiбною, многогрiшна душе, як не до першого Каїна та того Ламеха, каменувавши тiло злочинствами та вбивши розум нерозважними бажаннями.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Проминувши всiх, що жили до закону, душе, ти не була подiбною до Сифа,не наслiдувала нi Еноса, нi Єноха через переселення, анi Ноя, а була чужою для життя праведникiв.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти одна, душе моя, розкрила безоднi гнiву Бога свого й затопила, як землю, все тiло, дiла й життя i залишилась поза спасенним ковчегом.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

-Чоловiка забив я, - говорив Ламех, - на рану собi та юнака - на болячку, - плачучи голосив вiн; а ти, душе моя, не тремтиш, зганьбивши тiло i забруднивши розум.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

О, як же я став подiбним до стародавнього вбивці Ламеха, вбивши душу як чоловiка, розум як юнака, i тiло як брата, неначе Каїн-убивця, - пристрасними пориваннями.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти мудрувала, душе, поставити башту й збудувати крiпость твоєю пожадливiстю, та зупинив Творець намiри твої й до землi кинув вигадки твої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Покалiчено, поранено мене: ось стрiли ворожi, що пробили мою душу i тiло; ось рани, струпи,i умлiвання кричать про удари самовiльних пристрастей моїх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Зрозумiйте й дивiться, що Я - Бог, що дослiджую серця i розкриваю думки, викриваю вчинки й палю грiхи та захищаю сироту, покiрного i вбогого.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Дивiмось, дивiмось, душе, на чоловiколюбство Бога i Владики; тим перед кiнцем iз сльозами припадiмо до Нього, взиваючи: за молитви Андрiя, Спасе, помилуй нас.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Безпочаткова, нестворена Тройце, нероздiльна Одинице! Прийми мене, що каюся, спаси мене, що згрішив: Твоє я створiння, не покинь, а помилуй i визволи мене вiд присуду на муки.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пречиста Владичице Богородице, надiя тих, що звертаються до Тебе, й пристановище тих, що серед бурi. Милостивого Творця i Сина Твого умилосерди й до мене молитвами Твоїми.

Пісня 3

Iрмос: На непорушнiм каменi заповiтiв Твоїх, Христе, стверди мою думку.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Огонь, як дощ, вiд Господа пославши, Господь спалив колись землю Содомську.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

На гору спасайся, душе, як той Лот, i до Сигору ховайся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тiкай, душе, вiд полум’я тiкай вiд содомської пожежi, тiкай од знищення божественним огнем.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Сповiдаюся Тобi, Спасителю: згрiшив я, згрiшив перед Тобою; але вiдпусти, прости менi, як Милосердний.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Згрiшив я один перед Тобою, бiльш од усiх згрiшив я; Христе Спасе, не покинь мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти - Пастир Добрий; як ягня, вiдшукай мене i не занехай мене, що заблукав.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти - любий Iсусе; Ти - мiй Створитель; через Тебе, Спасителю, я оправдаюся.

Приспів: Пресвятая Тройце, Боже наш, слава Тобі.

О, Тройце, Єдиний Боже, спаси нас вiд облуди, спокуси та напасти.

Пресвятая Богородице, спаси нас.

Радуйся, утробо, що Бога прийняла; радуйся престоле Господнiй; радуйся, Мати Життя нашого.

* * *

Другий iрмос (вівторок, четвер): Утверди, Господи, на каменi заповiтiв Твоїх захитане серце моє, бо Ти єдиний - Святий i Господь.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

За джерело життя придбав я Тебе - Руїнника смерти, i перед кiнцем од мого сеця виголошую Тобi: згрiшив я, змилуйся, спаси мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тих, що на Ноя розпутствували, наслiдував я, Спасителю, заслуживши їх осуду на загибель у потопi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Згрiшив я, Господи, згрiшив я перед Тобою, будь милостивий до мене; немає бо серед людей грiшника, що його я не переважив би провинами.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Наслiдуючи того Хама-батьковбивця, душе, ти не прикрила сорому ближнього, вiдвернувшись обличчям назад.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вийди, душе моя, з землi Харран - від грiха - та йди в землю, яка точить вiчно живе нетлiння, що її Авраам одержав.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти чула, душе моя, як колись Авраам залишив батькiвську землю й став перехожим; переймай його рiшучисть.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Привiтавши янголiв пiд дубом Мамврiйським, патрiярх на старiсть одержав нагороду обiтування.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Знаючи, нещасна душе моя, як Iсаака таємно принесено в нову жертву всепалення Господевi, наслiдуй його рiшучість.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти чула, душе моя, що Iзмаїла було вигнано, як нащадка рабинi; пильнуйся, гляди, щоб i тобi чогось подiбного не потерпiти за легковажнiсть.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

До стародавньої Аґари-єгиптянки ти подiбною стала, душе: добровiльно поневоливши себе й породивши нового Iзмаїла - зухвалiсть.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти знала, душе моя, про драбину вiд землi до неба, показану Якову: чому ж ти не обрала безпечного сходу - побожности?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Наслiдуй священика Божого й самотнього царя Мелхиседека -подобу життя Христового в свiтi серед людей.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не зробися стовпом соляним, душе, повернувшись назад, нехай настрашить тебе приклад содомлян; догори, в Сигор, спасайся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тiкай, душе моя, вiд полум’я грiхiв, як Лот, тiкай вiд Содому й Гомори, тiкай вiд огню усякого нерозумного бажання.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Помилуй, Господи, - благаю Тебе, -помилуй мене, коли з ангелами Своїми прийдеш усiм вiддати по вартостi вчинкiв.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не вiдкинь, Владико, благання тих, що оспiвують Тебе, а змилосердися, Чоловiколюбче, й подай вiдпущення тим, що з вiрою просять.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

За молитви твої подай i менi вiдпущення провин, Андрiю, святителю Критський, бо ти найкраще знаєш тайну покаяння.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Тройце проста, нестворена, Iстото безпочаткова, в трьох Особах оспiвана. Спаси нас, що з вiрою поклоняємось владi Твоїй.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Вiд Отця надвiчно народженого Сина Ти, Богородице, не знавши мужа, в часi породила, i дивне чудо, - годуючи, залишилася Дiвою.

Пiсня 4

Ірмос: Почув пророк за пришестя Твоє, Господи, i вжахнувся, що Ти хочеш вiд Дiви родитися i людям явитися, i сказав: «Почув я вiстку про Тебе i вжахнувся. Слава силi Твоїй, Господи».

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не занехай дiл Твоїх, не покинь створiння Твого, Правосудний, бо хоч я i один згрiшив, як чоловiк, бiльше за всякого чоловiка, та Ти, Чоловiколюбче, як Господь усього, маєш владу прощати грiхи.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Кiнець наближається, душе, наближається, а ти не дбаєш, не готуєшся: часу меншає; встань, уже близько бiля дверей Суддя; як сон, як цвiт, минає час життя. Нащо даремно клопочемось?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Прокинься, душе моя, подумай про вчинки, що їх ти заподiяла, постав їх перед очi й пролий краплi слiз твоїх; смiливо скажи Христу про вчинки й думки та виправдайся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нема в життi анi грiха, анi вчинку, анi зла, що я не заподiяв би, Спасителю, розумом, i словом, i волею нагрiшивши, i бажанням, i думкою i дiлом так, як нiколи нiхто iнший.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тим i обвинувачено мене, тим i осуджено нещасного мене власною совiстю, що за неї суворiшого нiчого немає в свiтi; Суддє, Визволителю та Дослiднику мiй, помилуй, визволи i спаси мене, слугу Твого.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Драбина, що її давно бачив великий серед патрiярхiв, душе моя, є вказiвкою на пiднесення дiлами та пiдвищення розумом; тим, коли хочеш жити в дiяльностi, розумiннi та спогляданнi, то поновися.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Патрiярх повинен був терпiти спеку денну i переносив холод уночi, щодня заробляючи прибуток, пас, працював i служив, щоб собi двi жiнки одержати.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Двi жiнки розумiй, як дiяльнiсть i розумiння в поглядах: отже, Лiю, що була многодiтною, як дiяльнiсть, а Рахиль, що її було одержано через велику працю, - як розумiння; бо без трудiв, душе, не виправиться нi дiяльнiсть, нi погляд.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пильнуй, душе моя, будь певною, як колись великий серед патрiярхiв, щоб тобi придбати дiяльнiсть iз розумiнням, щоб стала ти розумом, що бачить Бога, i щоб пройти неприступну темряву в спогляданнi та придбати скарби великi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Великий серед патрiярхiв, породивши дванадцять патрiярхiв, таємно показав тобi, душе моя, драбину дiяльного сходу, премудро положивши дiтей, як щаблi, а свої кроки, - як сходи наверх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Наслiдуючи ненависного Iсава, душе моя, ти вiддала гнобителю свойому первородність первiсної краси й позбавилась батькiвського благословення, i двiчi впала ти, нещасна: дiяльнiстю i розумiнням; тим нинi покайся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Iсава названо Едомом за надмiрне жонолюбство: эавжди бо розпаленого нестриманiстю й забрудненого пристрастями, його прозвано Едомом, що значить - розпалення душi грiхолюбної.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Чувши про Iова, що сидiв на гною та виправдався, ти не переймала, душе моя, його мужности, не мала твердої волі в усьому, що взнала, що бачила, що спробувала, а показала себе нетерплячою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Той, що першe був на тронi, тепер на гною, роздягнутий, в струпах: той, що мав багато дiтей i був уславлений, нагло став бездiтним i бездомним; гнiй вiн мав за палац i струпи - за перли.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Чоловiк, ушанований царською гiдністю, короною та багряницею, дуже заможний i праведний, достатнiй на багатство, славу й царство, нагло втратив це, ставши старцем.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Якщо вiн, бувши праведним i непорочним понад ycix, не уникнув пiдступу й пастки спокусника, то що ж робитимеш ти, грiхолюбна нещасна душе, коли трапиться тобi щось несподiване?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тiло я споганив, душу забруднив, увесь я струпом узявся; але, як лiкар, Христе, вилiкуй i те i друге моїм покаянням, обмий, очисти, чистiшим од снiгу покажи, Спасителю.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Тiло Твоє i кров Ти, Слово, вiддав за всiх, бувши розп’ятим: тiло - щоб мене вiдновити, кров - щоб обмити мене, i духа вiддав Ти, Христе, щоб привести мене до Отця Твого,

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Посеред землi спасiння вчинив Ти, Милосердний, щоб ми спаслися; добровiльно на деревi Ти був розп’ятий; замкнутий Едем одчинився; небо й земля, створiння i вci спасеннi народи поклоняються Тобi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Кров iз Твого боку вкупi з водою, що виточила прощення, нехай буде менi обмиванням i питтям, щоб я очищався тим i другим, показуючи i вживаючи, як масть i пиття, Слово, Твої животворчi слова.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Я - поза свiтлицею, позбавлено мене весiлля, а разом i вечерi, i свiтильник загас без оливи, свiтлицю замкнуто, коли спав я, вечеря кiнчилася, а мене, зв’язаного по руках i ногах, геть викинуто.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Чашу має Церква в животворчих ребрах Твоїх, що з них для нас витекла подвiйна течiя - вiдпущення й розумiння на зразок обох укупi заповiтiв, Спасителю наш, - старого i нового.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Короткий час мого життя i повний прикростей i лиха, але прийми мене в покаяннi й приклич до розумiння, щоб не став я здобиччю та поживою для ворога; Сам, Спасителю, помилуй мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Високодумний тепер я i черствий серцем даремно i марно; не осуди мене з фарисеєм, а дай менi покiрливiсть митареву i до нього мене приєднай, Єдиний Милосердний, Суддє праведний.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Знаю, Милосердний,- згрiшив я, забруднивши посуд тiла мого, але прийми мене в покаяннi та приклич до розумiння, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасителю, помилуй мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Iдолом зробив я сам себе, понiвечивши душу пристрастями, Милосердний; але прийми мене в покаяннi та приклич до розумiння, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасителю, помилуй мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не слухав я голосу Твого, не послухав письма Твого, Законодавче; але прийми мене в покаяннi та приклич до розумiння, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасителю, помилуй мене.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Андрiю, похвало отцiв, стоячи перед божественною Тройцею, не переставай благати молитвами твоїми, щоб визволитися вiд муки нам, що з любов’ю призиваємо, всехвальний, тебе - святителя Божого, славу Криту,

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Неподiльним у Iстотi, незлитим в Особах визнаю Тебе, Троїчне Єдине Божество, одноцарське та спiльнопрестольне: виголошую Toбi пiсню велику, що на небi по тричi спiвається.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

I народжуєш i дiвуєш, i весь час по природi Дiвою пробуваєш; Народжений вiдновляє закони природи: утроба дiвоча народжує; де Бог хоче, перемагається порядок природнiй: Вiн творить, що хоче.

Пісня 5

Iрмос: 3 ночi пильнуючи, Чоловiколюбче, просвiти - молюся, - i веди Ти й мене по зanoвiтax Твоїх i навчи мене, Спасе, творити волю Твою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Серед ночi повсякчас я проводив життя своє, бо темрявою й імлою глибокою була для мене нiч гpixa, але сином дня покажи мене, Спасе.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Рувима наслiдуючи, я нещасний виконав намiр беззаконний i злочинний перед Богом Вишнiм, - зганьбивши своє ложе, як той батькове.

 Помилуй мене, Боже, помилуй мене.)

Сповiдаюся To6i, Христе Царю, corpiшив я, согрiшив, як колись тi брати, що продали Йосифа - плiд чистоти й невинности.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Рiдними видано душу праведну, в неволю продано любого на зразок Господа; а ти, душе, сама всю себе продала грiхами своїми.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Йосифа праведного i чистий його розум наслiдуй, нещасна i непотрiбна душе, не брудися i не беззаконствуй повсякчас нерозсудливими пориваннями.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хоч i перебув Йосиф колись у ровi, то на образ Твого похорону i воскресiння, владико Господи; чи ж я щось подiбне коли To6i принесу?

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти чула, душе, про колиску з Мойсеєм, що його колись вода носила на рiчкових хвилях, як у палатi, рятуючи вiд лихого наслiдку нaмipy фараонового.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли ти чула, нещасна душе, про жiнок, що колись убивали маленьких хлоп’яток - цей образ неповинности,- то, як великий Мойсей дитиною, годуйся тепер премудрiстю.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як великий Мойсей єгиптянина, ти, нещасна душе, вразивши, не вбила грiха в poзyмi; скажи, як же ти оселишся в пустелi вiд пристрастей через покаяння?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

В пустелi оселився великий Мойсей; iди й ти, душе, наслiдуй його життя, щоб i тобi побачити в кущi явлення Бога.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Мойсеїв жезл, що, вдаривши по морю, згущає безодню, уявляй, душе, образом хреста божественного, що за його допомогою i ти можеш багато зробити.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Аарон приносив Боговi чистий, щирий огонь, а Гофнi та Пінхас, як i ти, душе, принесли нечисте, чуже для Бога життя.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Через уперту вдачу я став, як жорстокий фараон, по душi й по тiлу я - Яннiй та Ямврiй, а по разуму - загублений; але поможи менi, Владико.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Забруднив я нещасний свiй розум; обмий мене, Владико, водою слiз мoїх, благаю Тебе, вибiливши, як cнiг, одяг тiла мого.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли я розглядаю дiла мої, то бачу, Спасителю, що вcix людей я перевищив грiхами, бо я грiшив при свiдомостi розуму, а не через несвiдомiсть.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Помилуй, помилуй, Господи, створiння Твоє; згрiшив я, прости менi, бо Ти Сам один чистий по природi й, кpiм Тебе, нiкого iншого без грiха немає.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Заради мeнe Ти, Богом бувши, прийняв мiй вигляд i чудеса творив: зцiляв прокажених, уздоровлював розслаблених, кровотечу в жiнки Ти спинив, Спасителю, дотиком одежi.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Наслiдуй кровоточиву, нещасна душе, припади, вiзьмись за ризи Христовi, щоб визволитись тобi вiд ран i почути вiд Нього: «Bipa твоя спасла тебе».

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Скорчену жiнку наслiдуй, душе, прийди, впади до нiг Iсусових, щоб Вiн випростував тебе й щоб ти просто ходила по стежках Господнiх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хоч Ти й глибока Криниця, Владико, але виточи мeнi воду з пречистих жил Твоїх, щоб i я, як самарянка, напившись, бiльш не хотiв пити, бо Ти струмки життя точиш.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Сiлоамом нехай будуть для мене сльози мої, Владико Господи, щоб i я обмив зiницi серця й духовно побачив Тебе, Свiтло надвiчне.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Як обраного i найвидатнiшого серед пастирiв, iз великою любов’ю та пошаною благаю тебе, Андрiю премудрий, щоб за молитви твoї одержати спасiння i життя вiчне.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Вславляємо Тебе, Тройце, Єдиного Бога: свят, свят, свят єси, Отче, Сине i Дyшe, проста Icтoтo, Одинице, що їй вiчно поклоняються.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Вiд Тебе, нетлiнна й безмужна Мати-Дiво, Бог, що вiки створив, одягнувся в мiй склад i з Собою з’єднав природу людську.

Пісня 6

Iрмос: Покликнув я вciм серцем моїм до щедрого Бога, i почув Вiн мене iз пекла найглибшого та вивiв iз тлiну життя моє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Щиро приношу To6i, Спасителю, сльози очей моїх i зiтхання з глибини серця, що взиває: Боже, згрiшив я перед Тобою, очисти мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вiдхилилася ти, душе, вiд Господа свого, як Датан та Aвiрон, але поклич iз пекла найглибшого - «помилуй», щоб не поглинула тебе безодня землi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Розлютувавши, як телиця, душе, та стала подiбною до Едорема; як сарна вiд тенет, рятуй життя, окриливши розум дiяльнiстю i спогляданням.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Мойсееєа рука нехай упевнить нас, душе, як Бог може убiлити й очистити життя прокаженне; не зневiряйся сама в coбi, хоч ти и прокаженна.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хвилi грiхiв моїх, Спасителю, повернувшись, як у Червонiм мopi, нагло вкрили мене, як колись єгиптян i колiсницi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Нерозумне бажання ти мала, душе, як давнiй Iзраїль; бо ти нерозважно волiла, замiсть божественної манни, ласе задоволення пристрастей.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Криницi хананейських думок, душе, ти волiла бiльш, нiж джерело того каменя, що з нього рiчка премудрости, як чаша, виливає струмки Богопiзнання.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

М’яса, котлiв та єгипетської їжi, бiльш нiж небесної, захотiла ти, душе моя, як колись той нерозумний люд у пустелi.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Мойсей - раб Твiй, ударивши жезлом камiнь, таємно наперед виявив животворчий 6iк Твiй, Спасе, що з нього вci ми черпаємо пиття живуще.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як Iсус Навин, душе, развiдай та обдивися землю обiтовану, яка вона, i оселися в нiй через життя добре.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Встань i подолай тiлеснi пристрастi, як Iсус Амалика, завжди перемагаючи й тих ґівонитян думки облеснi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Перейди, душе, текучий у своїй природi час, як колись ковчег (через Йордан), та заволодiй тiєю землею обiтованою: так Бог наказує.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як спас Ти Петра, що кликав, поспiши спасти й мене, Спасителю; врятуй мене вiд звiра, простягнувши руку Свою, i виведи з глибини rpixa.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

За пристановище затишне я знаю Тебе, Владико Христе: поспiши ж визволити мене з безвихiдних глибин грiха та відчаю.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Я - та царська драхма, що її давно загублено в Тебе, Спасителю, та, засвiтивши свiтильника - Предтечу Свого, Слово, пошукай i знайди образ Твiй.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Знаючи тебе, Андрiю, за пастиря i святителя критського i молитовника всього cвiтy, припадаю до тебе i взиваю: визволи, отче, мене з глибини гpixa.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Я - Тройця проста, нероздiльна; розподiлена в Особах i Одиниця, з’єднана по природi, - промовляє Отець, Син i Дух Божий.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Утроба Твоя породила нам Бога, що прийняв наш вигляд; Його, як Творця всього, благай, Богородице, щоб виправдатися нам молитвами Твоїми.

Кондак (голос 6)

Душе моя, душе моя, встань - чого спиш ти? Кiнець наближається i ти будеш хвилюватися. Пiдведись же, щоб помилував Тебе Христос Бог, щo всюди є i все наповняє.

Iкос

Бачучи вiдчиненим Христове лiкування й здоров’я, що вiд Нього виходило для Адама, диявол уразився, страждав i, бiдуючи, ридав та до своїх друзiв кричав: що я зроблю Синовi Маpiї? Вбиває мене Той Вифлеємлянин, що всюди є i все наповняє.

Пісня 7

lpмoc: Согрiшили ми, беззаконствували, неправду чинили перед Тобою, i не додержали i не робили, як заповiдав Ти нам; та не покинь нас до кiнця, Боже отцiв.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Таємницi мого серця вiдкрив я To6i, Суддi мойому; зглянься на покiрливiсть мою, зглянься i на журбу мою, зваж нинi на осуд мiй i Caм помилуй мене, як Милосердний, Боже отцiв.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Колись Саул, загубивши віслюкiв свого батька, несподiвано iз сповiщенням про них одержав царство; гляди ж, душе, не забувай себе, волiючи свої бруднi похотi бiльш, нiж Царство Христове.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хоч i подвiйно колись согрiшив Богоотець Давид, вражений стрiлою перелюбу й захоплений бажанням, убити списом Урiю, але ти, душе моя, сама щe тяжче, нiж такi вчинки, хвоpiєш на свавiльнi поривання.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Беззаконство до беззаконства додав колись Давид, сполучивши з убивством перелюб; але ж одразу вiн показав i каяття подвiйне; а ти, душе, щe гiрше заподiявши, не покаялась перед Богом.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Колись Давид, змальовуючи, немов на картинi, написав пiсню, що виказує вчинок, заподiяний ним, виголошуючи: помилуй мене, бо согрiшив я перед Тобою Єдиним, Богом ycix; Сам очисти мене.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли ковчег перевозили на колiсницi, то Узза, як вiл повернувся, тiльки торкнувшись до нього, зазнав Божого гнiву; отже, уникаючи його зухвальства, душе, щиро шануй божественне.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вiльну гiднiсть свою, душе, ти скорила свойому тiлу; знайшовши бо другого Ахітофела - ворога, ти прихилилася до порад його, але Сам Христос розвiяв їх, щоб ти таки спаслася.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Дивний Соломон, повний благодати премудрости, колись зло вчинивши перед Богом, одступив од Нього; до нього, душе, ти сaмa стала подiбною через ганебне життя своє.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Прихильник премудрости, захоплений утiхами своїх пристрастей, - «ой, горе» - зганьбив себе, ставши прихильником розпутних жiнок i вiдцуравшись од Бога; його ти сама, душе, наслiдувала в розумi ганебними пристрастями.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ровоама наслiдувала ти, душе, що не послухав батькiвської поради, а разом i найгiршого раба - Єpoвoaмa, стародавнього вiдступника; уникай же наслiдувати їх та взивай до Бога: согрiшила я, змилуйся наді мною.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Axaвoвi мерзоти переймала ти, душе моя, ой, горе, - ти стала мiсцем тiлесного бруду й ганебним посудом пристрастей, але зiтхни з глибини cвoєї тa скажи Боговi грiхи свої.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Колись Iлля двiчi спалив по п’ятдесят слуг Єзавелi, як вигублював її ганебних пророкiв на виявлення Ахава; а ти, душе, уникай наслiдувати обох їх i будь стриманою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Небо зачинилося для тебе, душе, й голод од Бога найшов на тебе, як колись на Ахава за те, що вiн не скорився словам Iллі тішб’янина; будь же подiбною до сарептянки - нагодуй душу пророчу.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Манасiєвi злочинства ти добровiльно засвоїла, душе, поставивши замiсть iдолiв пристрастi i збiльшивши мерзоти; але й щиро переймаючи його покаяння, придбай умиленнiсть.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Припадаю до Тебе й приношу Тобi з сльозами слова мої: я згрiшив, як блудниця, й беззаконствував, як нiхто iнший на землi; але змилосердися, Владико, над створiнням Твоїм та вiднови мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Змарнував я образ Твiй i зламав заповiдь Твою, зiв’яла вся краса i свiтильник загас від пристрастей; змилуйся ж, Спасителю, i подай мeнi, як спiває Давид, радiсть.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Навернися, покайся, вiдкрий заховане, скажи Бoгoвi, що все знає: «Ти знаєш мої таємницi, Спасителю Єдиний, але Сам помилуй мене, як спiває Давид, з ласки Твоєї».

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Зникають днi мої, як сон у того, що прокидається; тим, як Єзекiя, плачу я на постелi моїй, щоб продовжити менi роки життя; але який Iсаiя стане перед тобою, душе, як не Бог ycix?

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

На каменi вipи стверди мене, отче, молитвами твоїми, Божим страхом охороняючи мене, i покаяння подай менi, молюся тобi, Андрiю, та визволи мене з сiтей ворогiв, що шукають мене.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Тройце проста, нероздiльна, Єдиносущна i Природо Єдина; свiтла i свiтло, троє святих i одно святе, Бог-Тройця niснями вславляється; оспiвуй же й ти, душе, прослав життя i життям - Бoгa вcix.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Оспiвуємо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємось Тобi, Богородице, бо Ти породила Єдиного з нероздiльної Тройцi - Христа Бога й Сама вiдчинила нам, що на землi перебуваємо, - небесне.

Пісня 8

Iрмос: Кого воїнства небеснi вславляють i бояться херувими та серафими, кожна iстота й створiння, оспiвуйте, благословляйте i вихваляйте по всi вiки.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Помилуй мене грiшного, Спасителю, пробуди мiй розум до навернення, прийми моє каяття, змилосердися до благань моїх: згрiшив я перед Тобою - спаси; в беззаконнi жив я - помилуй мене.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Везений на колiсницi Iлля, ступивши на колiсницi чеснот, пiднiсся колись, наче на небо, вище вiд усього,що на землi; подумай же, душе моя, про його пiднесення.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Одягом Iллі Єлисей колись на два боки раздiлив течiю Йордана; ти ж, душе моя, не одержала цiєї благодатi за нестриманiсть.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Шунамитянка з ласкавою щирiстю колись привiтала праведника, а ти душе, не привела до свого дому aнi зaxoжoгo, aнi подорожнього; тим iз свiтлицi тебе геть буде прогнано з плачем.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Повсякчас ти, нещасна душе, наслiдувала погану вдачу Ґехазі; покинь хоч на старiсть його грошолюбство, уникай вогню пекельного, вiдцуравшись од грiхiв своїх.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Наслiдувавши Озiю, душе, ти подвiйно здо6ула coбi його проказу: думаєш бо про негарне i чиниш беззаконне; залиши, що маєш, i приступи до покаяння.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти чула, душе, про нiневітян, як вони в ряднi тa на попелi каялись перед Богом; ти їх не наслiдувала, а показала себе упертiшою за всіх, що до закону й пiсля закону нагрiшили.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Чула ти, душе, як Єремiя в брудному ровi з риданням покликав до мiста Сiону й слiз шукав; наслiдуй жалiбне життя його i спасешся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Йона подався в Таршіш, передбачаючи навернення нiневітян, бо вiн, як пророк, знав про милосердя Боже i заразом дбав, щоб пророцтво не здалось неправдивим.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти чула, душе, про Даниїла, як вiн у ямi затулив пащi звiрiв; ти взнала, як юнаки, що були з Азарiєю, вiрою загасили розпалене полум’я печi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

3і Старого Заповiту всiх я пригадав тo6i, душе, для прикладу; переймай Боговгоднi вчинки праведних i, навпаки, - уникай гpixiв злих.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Суддє Праведний, Спасителю, помилуй i визволи мене вiд вогню й кари, що їм я по правдi маю на судi пiдлягати; прости менi перед кончиною за доброчеснiсть i покаяння.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Як розбiйник, взиваю до Тебе: «Помяни мене», як Петро, гiрко я плачу: «Вiдпусти менi, Спасителю», - кличу, як митар; плачу, як блудниця, прийми моє ридання, як колись од хананеянки.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Вилiкуй гнилизну покiрливої душi моеї, Лiкарю Єдиний, Спасителю; приложи менi як пластир, оливу та вино - дiла каяття й умиленнiсть iз сльозами.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

За хананеянкою i я взиваю до Сина Давидового: «Помилуй мене»; торкаюсь до краю ризи, як кровоточива; плачу, як Mapта i Марiя над Лазарем.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Виливаючи посудину слiз, як миро на голову, Спасителю, взиваю до Тебе, як та блудниця, що милости шукає, приношу молiння i благаю, щоб одержати прощення.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Хоч i нiхто, як я, не згрiшив перед Тобою, але прийми, Спасителю Милосерднийi, i мене, що з острахом каюся i з любов’ю благаю: згрiшив я перед Тобою Єдиним, помилуй мене, Милостивий.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Помилуй, Спасе, створiння Твоє i, як Пастир, вiдшукай загубленого, охорони заблудлого, врятуй од вовка i зроби мене ягням в отарi овець Твоїх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Коли Ти, Милосердний, сядеш, як суддя, i покажеш страшну славу Твою, Спасителю, - о, який страх тодi; вогонь палитиме i всi тремтiтимуть перед величним судищем Твоїм.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Андрiю Критський, похвало велична, благаю тебе: маючи смiливiсть перед Господом, як учитель покаяння i слава преподобних, молися, щоб за молитви твої одержати мeнi визволення з кайданiв беззаконства.

Благословім Отця i Сина, i Святого Духа, Господа.

Безпочатковий Отче, рiвнобезпочатковий Сине, Утiшителю милосердний, Душе правди; Божого Слова Родителю, Слово Отця безпочаткового, Душе живий i творчий, Тройце Одинице, помилуй нас.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Наче з пурпурової основи, Пречиста, в yтpo6i Твоїй виткано духовну багряницю - тiло Емануїла; тим по правдi ми Тебе, як Богородицю, шануємо.

Пісня 9

Iрмос: Невимовне народження вiд безнасiнного зачаття, нетлiнний плiд Матерi безмужної, бо народження Бога вiдновляє природу. Тим Тебе й ми, всi роди, як Богоневiсту-Maтip, православно величаємо.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Розум струпом узявся, тiло ослабло, дух xвopiє, слово безсилe, життя завмирає, кiнець приходить... Що ж робитимеш, нещасна душе моя, коли Суддя прийде дослiдити дiла твої?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Навiв я тo6i, душе Мойсеєве писання про буття cвiту i, почавши з цього, все Письмо Старого Заповiту, що розповiдає про праведних i неправедних; ти, душе, пiшла за останнiми з них, а не за першими, згрiшивши проти Бога.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Закон сили не має, Євангелiє не дiйсне, все Письмо занехаяно в тобi, пророки та всяке слово правди даремнi; намножилось ран у тебе, душе, й нема лiкаря, що тебе б уздоровив.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

З Новозаповiтнього Письма наводжу тoбi приклади, що вeдуть тебе, душе, до умиленности; отже, наслiдуй праведних, а вiд грiшних одвертайся i благай Христа молитвами, постом, чистотою та побожнiстю.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Христос став чоловiком, закликав до каяття розбiйникiв i блудниць; покайся, душе: вже вiдчинено двepi царства i поперед тебе його досягають фарисеї, митарi та перелюбники, покаявшись.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Христос став чоловiком, тiлом прилучившись до мене, i всього, що властиве природi, кpiм гpixa, Вiн добровiльно зазнав, показуючи тo6i, душе, приклад i зразок Своєї ласки.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Христос волхвiв спас, пacтyxiв закликав до Себе, силу дiтей зробив мучениками, прославив старця й престару вдовицю; їхнiх дiл та життя не переймала ти, душе, але горе тoбi, коли будеш судитися.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Господь, постивши сорок день у пустинi, нарештi зголоднiв, показуючи людське в Собi; не сумуй же, душе, коли причепиться до тебе ворог, а молитвою i постом одкидай його вiд нiг твоїх.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Христа спокушувано: диявол, показуючи камiння, спокушав, шоб вони стали хлiбом, вивiв на гору, щоб умить оглянути всi царства свiту; бiйся, душе, цього пiдступу, пильнуйся, молися повсякчас Боговi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Пустельницька горлиця, голос покликуючого, свiтильник Христа взивав, проповiдуючи покаяння, а Iрод беззаконствував iз Iродiядою; гляди, душе моя, щоб не попасти тo6i в сiтi беззаконникiв, а полюби покаяния.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

В nycтинi оселився предтеча благодатi, i вся Юдея та Самарiя сходилася слухати його й сповiдати грiхи свої, а ти, душе, їх не наслiдувала.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

I шлюб чесний i ложе непорочне, бо Христос благословив їх, у Канi на весiллi приймаючи їжу та перетворюючи воду на вино, - явивши це перше чудо, щоб ти, душе, nepeмiнiлася.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Христос оздоровив розслабленого, що взяв постiль свою, пiдняв померлого юнака - сина вдови, зцiлив слугу сотника й вiдкрив Себе самарянцi, показавши тобi, душе, служiння Боговi в дусi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Кровоточиву Господь зцiлив дотиком краю одежi, прокажених очистив, слiпих просвiтив, кривих випростував, глухих, нiмих i скорчену жiнку вилiкував словом, щоб ти спаслася, нещасна душе.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Лiкуючи недуги, Христос - Слово благовiствував убогим, зцiляв калiк, їв з митарями, розмовляв iз грiшниками i, доторкнувшись рукою, повернув душу дочки Яїpa, що вже вийшла.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Митар спасався й блудниця очищалася, а фарисей, нахваляючись, був осуджений, перший бо - «будь милостивим до мене», - друга - «помилуй мене», - а цей, вихваляючи себе, виголошував: «Боже, дякую To6i» та iншi слова нерозумнi.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Закхей був митар, а проте спасся; Симон-фарисей соблазнявся, а блудниця одержала повне прощення вiд Того, Хто має владу грiхи вiдпускати; й ти, душе, старайся їх наслiдувати.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ой, нещасна душе моя, ти не вчинила так, як блудниця, що, взявши посудину з миром, iз сльозами мастила та волоссям обтирала ноги Спасителя, що знищив рукопис давнiх грiхiв її.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти знаєш, душе моя, як проклято мiста, що їм Христос благовiстив Євангелiє; бiйся ж цього попередження, щоб i тобi не бути такою, як вони: порівнявши бо їx до содомлян, Владика присудив аж до пекла.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не будь, моя душе, з розпачу гiршою вiд хананеянки, почувши, що в неї за вipy її дочку зцiлено словом Божим, «Сину Давидiв, спаси й мене», - взивай до Христа, як вона з глибини серця.

* * *

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Змилосердися, спаси мене, помилуй, Сину Давидiв, що словом зцiляв бiснуватих, промов i менi, як разбойниковi, милосердне слово: «Істинно кажу тобi, - зо Мною будеш у раю, коли прийду Я в славi Моїй».

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Розбiйник ганив Тебе i розбiйник Богом визнав Тебе, обидва бо разом висiли на хрестi; але, Вельмимилостивий, як вiрному розбойниковi, що пiзнав у Toбi Бога, вiдчини i менi дверi славного царства Твого.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Створiння тремтiло, бачучи Тебе розп’ятим, гори й камiння зо страху розпадалися, земля тряслася, пекло розкривалося й свiтло серед дня затьмилося, побачивши Тебе, Iсусе, тiлом прибитим до хреста.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Не вимагай від мене плодiв, достойних покаяння: сила бо моя ослабла в мeнi, дай мeнi завжди серце скорботне i вбозтво духовне, щоб їx, як жертву приємну, принiс я Тобi, Спасе Єдиний.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Суддє мiй, що знаєш мене! Коли Ти з ангелами знов прийдеш, щоб судити весь свiт, тодi, зглянувшись на мене милостивим оком Твоїм, змилосердися, Iсусе, й помилуй мене, що згрiшив понад усю природу людську.

Преподобний отче Андрiю, моли Бога за нас.

Андрiю чесний, отче найхвальнiший, пастирю критський. Не перестань молитися за тих, що оспiвують тебе, щоб визволитися від гнiву, журби й тлiну та провин тяжких yciм нам, що з вiрою шануємо пам’ять твою.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Тройце єдиносущна, Одинице Триiстотна, ocпiвyємo Тебе, Отця вславляючи, Сина вихваляючи й Духовi поклоняючись, - Єдинiй Істотi - Бoгoвi iстинному, Життю i Царству живущому, безконечному.

І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Землю Твою охороняй, Пречиста Богородице, бо через вipy ласкою Твоєю живе вона, в Toбi силу свою покладає; Тобою перемагає всякi спокуси, прославляючи Тебе, як захист свiй i святу вiчну Покрову.

Iрмос: Невимовне народження вiд безнасiнного зачаття, нетлiнний плiд Матерi безмужної, бо народження Бога вiдновляє природу. Тим Тебе й ми, всi роди, як Богоневiсту-Maтip, православно величаємо.