Укр | Рус | Eng

Ви можете підписатися на розсилку "Новини Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ" увівши свій e-mail та натиснувши Enter тут:

Роз’яснення в справі \"патріярха Мойсея\"
2009-11-13
У зв’язку з поширенням в українській пресі публікацій стосовно скандальної історії "патріярха Мойсея" (Олега Кулика), штучно пов’язуваного з Українською Автокефальною Православною Церквою, консисторія Харківсько-Полтавської єпархії вважає за необхідне нагадати заяву Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви з 27 листопада 2002 р.:
"Пресовий центр Патріярхії Української Автокефальної Православної Церкви зі здивуванням сприйняв інформацію столичних телеканалів і парламентської газети "Правда України" про появу "митрополита Київського і всієї Руси-України Мойсея", котрий мав очолити "Українську Автокефальну Православну Церкву – Соборноправну в Україні". Як відомо, невелика релігійна організація під назвою "УАПЦ-Соборноправна" існує в Північній Америці, але в Україні вона досі не мала не тільки жодної єпархії, але й жодної громади. Претензійне призначення "київського митрополита" за цих умов виглядало принаймні нелогічним.
Як вдалося з’ясувати, "митрополитом Мойсеєм" назвав себе колишній священик Української Православної Церкви Київського Патріярхату Олег Кулик, пострижений нещодавно в монашество з іменем Сава. За відгуками його попереднього церковного керівництва, за ним було помічено неадекватну поведінку, заяви про намір стати коли не "московським патріярхом", то "папою римським". Таким чином, проголошення себе "митрополитом Київським" з іменем пророка Мойсея мусило б викликати лише людське співчуття. Натомість ми стали свідками давно не баченої масової рекламної кампанії, що видавала "митрополита Мойсея" за представника Вселенського Патріярха, котрому призначено об’єднати й очолити поділену Українську Церкву.
Патріярхія  Української Автокефальної Православної Церкви вбачає в цьому не лише наслідок журналістської некомпетентности та нездорового потягу до дешевих сенсацій, але й цілеспрямовану акцію, покликану дискредитувати Його Всесвятість Вселенського Патріярха, посіяти сумніви у виваженості кроків, здійснюваних Константинопольською Церквою-Матір’ю для виведення церковного життя в Україні зі стану розколу. Трагікомічна постать нового "митрополита" сприяє поширюваному недругами баченню українського церковного життя як балагану, котрий не заслуговує поважного ставлення.
Прес-центр Патріярхії  Української Автокефальної Православної Церкви вважає за свій обов’язок повідомити, що Вселенський Константинопольський Патріярх не має канонічних стосунків з групою, яка називає себе "Українською Автокефальною Православною Церквою – Соборноправною". Українські Православні Церкви в США, Канаді, Західній Європі, Австралії, Південній Америці, котрі перебувають під омофором Вселенського Патріярха, не визнають "УАПЦ-Соборноправну" за канонічну православну спільноту. Повідомлення про повноваження, надані "митрополитові Мойсею" Всесвятішим Патріярхом Варфоломеєм, є шахрайством. І нам дуже прикро, що введення в оману громадської думки в Україні сталося за найдіяльнішої участи київських журналістів".
В "Історії Христової Церкви в Україні" (4-е вид. Харків, 2009) архиєпископ Ігор Ісіченко так писав про цю особу:
"Цікавий демарш учинив колишній священик УПЦ-КП Олег Кулик, який після повернення зі США 15 листопада 2002 р. представив себе українській громадськості митрополитом Мойсеєм і заявив про свій намір поєднати поділені частини української православної спільноти в УАПЦ (Соборноправній), від єпископів котрої нібито митрополит Мойсей дістав хіротонію. Однак 30 січня 2004 р. єпископи УАПЦ-Соборноправної в діяспорі проголосили, що “митрополит Мойсей відділився від нашої спільноти і заперечує Християнське передання Церкви. Ми не можемо підтвердити його єретичні вчення і тому припиняємо його повноваження у сані єпископа під нашою юрисдикцією” (протокол № 33104). 3 грудня 2002 р. генеральний секретар синоду Константинопольського Патріярхату митрополит Мелітон спростував твердження, нібито митрополит Мойсей був направлений в Україну Вселенською Патріярхією. Він стверджує, що “Константинопольський Патріярхат не має духовного або якогось іншого відношення до т.зв. митрополита Мойсея та очолюваної ним невідомої «Української автокефальної соборноправної церкви”. Прес-служба УПЦ-КП 11 грудня 2002 р. роз’яснила, що “вважає iєромонаха Саву (Кулика), який об’явив себе «митрополитом Київським i всiєї Руси-України», церковним авантюристом, людиною психiчно нездоровою, виключеним iз клiру”. Брат Олега Кулика Руслан, висвячений ним на єпископа з іменем Богдан, 2004 р. побився зі своїм родичем, завдав йому тяжких тілесних травм, був за це оголошений позбавленим сану та подався до УАПЦ митрополита Мефодія Кудрякова, де був прийнятий за єпископа й очолив інформаційну службу".
Згодом Олег Кулик організував під час екскурсії до Софійського собору проголошення себе "патріярхом", а утворену ним релігійну організацію перейменував на "УАПЦ (канонічну)".



Консисторія Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви
Свято-Дмитрівська церква Полтавський шлях 44 Харків 61052 Україна.
Телефон: + 380 (57) 712 11 71
Електронна адреса: consistory@bigmir.net
Станція метро «Центральний ринок».
Час прийому: середа, субота 12.00-17.00
Календар
18 (5) вересня - Неділя 14-та по П’ятдесятниці
Євангельське читання
Вiд Матея 22 1 Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах: 2 “Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля. 3 Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти. 4 Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля. 5 Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства; 6 інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали. 7 Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило. 8 Тоді він мовив своїм слугам: Обід - готовий, але запрошені були негідні. 9 Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля. 10 Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали - злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна. 11 Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:, 12 і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. 13 Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів. 14 Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
Тропар
(Голос 5): Безпочаткове з Отцем і Духом Слово, від Діви народжене на спасіння наше, прославмо, вірні, і поклонімося, бо благоволіло Воно Тілом зійти на хрест і смерть перетерпіти, і воскресити померлих славним воскресінням Своїм.
Поради Отців
Гідне роздуму те, як біси у сонних мріях викликають і відтворюють образи в нашому умі. Подібно зазвичай буває з умом (і наяву), коли він або очима бачить, або вухами чує чи іншим якимсь чуттям сприймає щось зовні й утримує це в пам'я¬ті; пам'ять же, приводячи в дію те, що отримала через тіло, вносить образи в ум. Отож мені видається, що демони (у сновидіннях) вкладають образи в ум, пускаючи в рух пам'ять, бо ж органи чуття під час сну бездіяльні. Але знову виникає питання: як вони урухомлюють пам'ять? Може, через пристрасті? Так (якщо мати на увазі пристрасні сни), і це стає очевидним із того, що чисті й безпристрасні не переживають нічого подібного (авва Євагрій Понтійський).
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET